Чи може бути необережним убивство, пов'язане з розтином трупа ?! (Частина 1)

Як випливає з вироку Жовтневого суду від 26.03.2014 може, при цьому саме на такій кваліфікації убивства наполягали працівники прокуратури Жовтневого району, а значить і нове керівництво прокуратури області.

Фабула зазначеної справи є типовою – конфлікт, що виник, призвів до бійки, під час якої один з учасників бійки був позбавлений життя. Ну а далі справа набуває незвичайного характеру, оскільки лише незначна кількість убивств закінчується розтином трупа. У даному ж випадку було здійснено не тільки розтин трупа, але й його знищення за допомогою хімічних реагентів.

За результатами розгляду зазначеної справи прокурори вже на судовому засіданні змінили висунуте підсудимому обвинувачення, вважаючи, що його дії належить кваліфікувати не як умисне убивство, а як убивство через необережність. Зазначене убивство на думку прокуратури сталося внаслідок того, що в результаті удару підсудимого потерпілий впав, ударившись головою об бордюр, і саме це призвело до отримання ним тілесних ушкоджень, несумісних з життям. Наскільки видно з вироку, саме таку версію здійсненого убивства й підтвердив суд на підставі досліджених ним доказів. З вироку суду видно, що дії підсудимого були кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України, тобто як убивство, скоєне через необережність, за що суд призначив максимальне за даною статтею покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з яких винуватець 3 роки вже відбув у СІЗО.

Ось власне така досить непроста фабула такої непростої справи.

Ми не будемо торкатися тих питань, які перебувають за межами цієї справи, за кулісами судового подіуму. Також не будемо торкатися питань взаємовідносин судді, прокурорів і слідчих з цієї справи, не будемо аналізувати можливість прийняття прокурорами незалежних рішень, які беруть участь у справі. Не будемо акцентувати увагу на можливому здійсненні в період досудового і судового розслідування родичами обвинуваченого яких-небудь значних майнових операцій.

Спробуємо хоч побіжно проаналізувати зміст вироку за зазначеною справою.

Отже судом констатовано, що конфлікт виник на ґрунті боргових зобов'язань. І все, суд ставить на цьому точку. Які саме боргові відносини, хто комусь, за що й скільки повинен абсолютно не досліджується. Як і те коли виник цей конфлікт, як він розвивався, хто був його свідком. Усі ці вкрай важливі обставини залишилися поза дослідженням.

Суд погоджується з тим, що раніше винуватець убивства давав неправдиві показання під впливом працівників міліції. Можливо, це так і було, але все ж таки, а де в цей час був адвокат, який ще до першого допиту мав зустрітися з підозрюваним? Чому адвокат не скаржився на тиск на своєї підопічного? Проводилася чи вже під час судового розбирательства перевірка прокуратурою факту здійснення тиску на підозрюваного і які результати цієї перевірки? Однак, як видно з вироку, ці питання також не цікавили ні суд, ні органи досудового розслідування.

Суд разом з прокуратурою абсолютно погоджуються з версією підсудимого, що він руками штовхнув потерпілого й той від цього штовху впав і ударився головою об бордюрний камінь, отримавши при цьому тілесні ушкодження, несумісні з життям. Між тим, як випливає з висновків експертиз потерпілий отримав удар в голову в результаті її взаємодії з площиною, однак на цю суперечність ніхто уваги не звертає. Сам бордюрний камінь також не був предметом якого-небудь дослідження і був чи ні взагалі невідомо.

Будь-яке розтинання є свідченням явної патології психіки. Після здійсненого убивства людина холоднокровно кромсає труп – розлітаються тканина, кістки, вміст кишківника, мозок, а потім частини трупа необхідно упакувати, потім викинути або утилізувати. Це психіка не того человека, який скоює необережне убивство. Людина з такою психікою здатна на більш тяжкі діяння. Однак і ці обставини судом не були досліджені, як і те давав чи винуватець правдиві показання, коли раніше говорив, що завдавав потерпілому ножових ран. Це питання є предметом психологічної експертизи.

Щодо об'єктивності експертиз, проведених ХНІІСЕ, необхідно здійснювати інший аналіз, який мають проводити правоохоронні органи, та тільки де їх взяти.

Зовсім не зрозуміло з вироку чому суд не кваліфікував дії підсудимого ще й за ч. 3 ст. 297 КК України – надругательство над тілом умерлого. Невже розтин трупа не є надругательством над тілом умерлого? І якщо саме розтинання призвело до втрати слідів убивства, то не є це тяжким наслідком? У той же час санкція ч. 3 ст. 297 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Ось це лише частина тих питань, які виникають при побіжному аналізі вироку, до якого крім судді доклали руку прокурори різних рангів і рівнів. За чистоту зазначених рук ми нічого сказати не можемо, хоча як нам здається зазначений виросок особливою юридичною чистотою не відзначається.

Примітка

Як повідомляється на персональному сайті Арсена Авакова 01.04.2014 затриманий суддя господарського суду Одеської області при отриманні ним останньої частини хабара у розмірі 500 тис. грн.

А може цей суддя хабар в півмільйона гривень теж отримав в результаті необережності, але на це питання мають відповісти інші судді інших судів, які до таких речей не мають ніякого стосунку.

Примітка. Виросток за вищезазначеною справою додається.

Справа № 1-865/2011 р.

1/639/85/14

ВИРОСТОК

ВІД ІМЕНІ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Федюшина Н.В.,

при секретарі - Корнейченко Н.О., Кузнецові М.І.,

з участю прокурора - Бондаренко М.А., Старченко Я.В., Герман Я.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

представника потерпілої адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу по обвинуванню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, російської національності, громадянина України, зі середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, розведеного, що має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, що працює експедитором кооперативу «Резерв», військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суд,

установив:

ОСОБА_3, 08 березня 2011 року близько 17- 00 годин, перебуваючи на території проїжджої частини по вул. Сарженській в м. Харкові, поблизу будинку №8, при зустрічі з раніше йому знайомим ОСОБА_4, під час виникшого між ними конфлікту на ґрунті особистої неприязні, штовхнув його руками в область верхної частини тіла, відчого ОСОБА_4 втратив рівновагу й упав спиною на землю, ударившись головою об бордюрний камінь, в результаті чого згідно з висновками судово-медичної експертизи № 48/7 60-ДМ/11 від 12.05.2011р., ОСОБА_4 були завдані, закрита черепно-мозкова травма, що супроводжується переломами костей черепа, внутрішньочерепними крововиливами й наступним порушенням мозкового кровообігу, які стали причиною його смерті. Зазначені ушкодження утворилися прижиттєво, незабаром до настання смерті, від не