Гарантия возврата денег
Статьи >> Шахрайство в сфері страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Шахрайство в сфері страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Відповідно до положень ст. 190 КК України  під шахрайством визнається заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Отже невід’ємною ознакою шахрайства є обман,  зловживання довірою це також є одним із різновидів обману.  В коментарі ст. 190 КК України зазначається, що обман – повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання прав на майно 1. Ст. 190 КК України визначає звичайне загальнокримінальне шахрайство. В той же час ст. 222 КК України визначає спеціальне шахрайство, а саме шахрайство з фінансовими ресурсами, під яким закон розуміє надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності. Потрібно відзначити, що склад злочину, передбачений ст. 222 КК України є скороченим по відношенню до складу злочину, встановленого ст. 190 КК України. Так, якщо для закінченого складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, потрібне заволодіння майна, то для закінчений склад злочину, передбачений ст. 222 КК України, буде уже у разі надання завідомо неправдивої інформації.

Таким чином, при шахрайстві внаслідок застосування обману потерпілий, введений в обману, за власною волею добровільно передає майно особі, яка не має на нього права.

Потрібно також відзначити, що до переліку визначених ст. 222 КК України фінансових установ не входять страхові компанії чи інші організації – страховики. Крім того, у випадку застосування положень про автоцивільну відповідальність страховики виступають не в ролі кредитора, а навпаки, в ролі дебітора, а це свідчить про неможливість застосування приписів ст. 222 КК України до випадків неправомірного отримання страхувальниками страхового відшкодування. 

Оскільки Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,  як вбачається із його преамбули, спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів  то тим самим він може бути використаний відповідними особами для неправомірного відшкодування шкоди, яка не має відношення до страхового випадку, саме який і є підставою для страхового відшкодування.

Як випливає із змісту ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо – транспортна пригода, що сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно – правова відповідальність застрахованої особи.

Отже, для настання страхового випадку, а значить для отримання страхового відшкодування потрібно :

по – перше, мати транспортний засіб, який підлягає державній реєстрації. При цьому ні вартість цього транспортного засобу, ні його зношеність, ні навіть можливість його експлуатації не мають юридичного значення ;

по – друге, щодо вказаного транспортного засобу має бути укладено договір про страхування цивільно – правової відповідальності його власника;

по – третє, за участю саме цього транспортного засобу має відбутись дорожньо – транспортна пригода, яка, як мінімум, спричинила його пошкодження .

Якщо перші дві умови є звичайними умовами страхування щодо любого транспортного засобу, то для незаконного  отримання страхового відшкодування відповідній особі потрібно вчинити або ж хоча б її з імітувати  дорожньо – транспортну пригоду. На цьому етапі такому незаконному вигодонабувачу потрібно офіційно зафіксувати цю ДТП. Так, наприклад в результаті порушення водієм якогось занадто дорогого автомобілю Правил дорожнього руху він вдаряється у опору дорожнього знаку. Оскільки у цій ДТП винуватцем є сам водій застрахованого автомобіля, то в цьому разі немає і мови про страховий випадок.   Але ситуація різко поміняється, якщо за допомогою співробітників ДАІ та іншого водія застрахованого автомобіля оформити вказану ДТП не як зіткнення дорогого автомобілю з опорою дорожнього знаку, а як зіткнення двох автомобілів. Ця фіктивна ситуація, яка оформлена відповідними протоколом та довідкою ДАІ, є вже офіційною підставою для звернення до страховика за страховим відшкодуванням.

Приблизно за саме такою схемою намагались отримати страхове відшкодування підсудні особи по кримінальній справі №1-429/12 по якій Богунським районним судом м. Житомира 27.07.2012 було винесено вирок, по якому ініціатор фіктивної ДТП отримав 2 роки позбавлення волі, а інший учасник цієї ДТП – на 1 рік 10 місяців. До обох засуджених судом був застосований іспитовий строк. Обставиною, внаслідок якої була викрита злочинна схема, стало повторне звернення до страховика за страховим відшкодуванням ( № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень – 25886450 ).

Правда при цьому можуть виникнути проблеми щодо невідповідності наявних пошкоджень транспортного засобу механізму ДТП, зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення. Але і ця проблема може бути вирішена за відповідну кількість грошових знаків шляхом призначення автотрасологічної експертизи, яка підтвердить відповідність пошкоджень механізму ДТП.

Враховуючи вказане відповідній страховій компанії залишається лише один шлях – виплати страхове відшкодування особі, яка реально не мала на нього правових підстав.

Отже, тут маємо звичайне класичне шахрайство вчинене за попередньою змовою групою осіб, до якої мали б увійти сама особа, яка незаконно отримала страхове відшкодування, інший учасник фіктивного ДТП, співробітники ДАІ, які склали фіктивні документи щодо фіктивного ДТП, експерт – трасолог, який підтвердив відповідність пошкоджень автомобілів механізму ДТП, зазначеного співробітниками ДАІ.

Але складність доведення змови всіх учасників злочину, офіційний статус складених ними документів щодо фіктивної ДТП практично унеможливлює судову перспективу будь – якого кримінального провадження, зареєстрованого за фактом отримання шахрайським шляхом страхового відшкодування.

Нерідко схеми незаконного отримання страхового відшкодування розробляють самі співробітники страхових компаній за змовою відповідних власників транспортних засобів. Скоріш за все саме такі злочинні схеми є найбільш ефективними, оскільки співробітники страхових компаній – учасники злочинної змови досконально знають внутрішні процедури, документальні технології оформлення ДТП, найбільш вразливі місця, які можуть свідчити про фіктивність страхового відшкодування.

Вивчення судової практики свідчить, що одним із способів шахрайського отримання страхового відшкодування є оформлення за участі співробітників страховика заднім числом договору страхування на автомобіль, який на час вчинення ДТП реально не був застрахований.   При цьому для надання вигляду достовірності складеного заднім числом договору страхування за вказівкою співробітника страховика здійснювалось підроблене фотографування пошкодженого автомобіля, збільшувався його пробіг, тобто вчинялись такі дії, які мали б унеможливити будь – яку підозру у незаконності намірів отримати страхове відшкодування. Саме такі обставини були встановлені вироком Світловодського міськрайонного суду від 05.08.2013 у справі за №1121/590/12,1/1401/25/13 ( № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень – 33003246). По цій справі до засуджених осіб також був застосований іспитовий строк.

Також потрібно відзначити, що по цим двом кримінальним справам щодо співробітників ДАІ, які складали фіктивні документи про фіктивні ДТП, будь – які заходи не вживались. Як вбачається із справи співробітники ДАІ, оформляючи ДТП, також стали жертвами шахраїв, які їм надали завідомо неправдиві відомості щодо обставин дорожньо – транспортних пригод.

Також потрібно відзначити, що майже всі страхові компанії ведуть щодо звичайних водіїв, цивільно – правова відповідальність яких застрахована, не дуже коректну гру, яка також межує із звичайним шахрайством. Ця гра полягає в заниженні, причому в деяких випадках в досить суттєвому заниженні, вартості заподіяної пошкодженням автомобіля шкоди. До таких незаконних дій страховиків причетні відповідні оцінювачі, які в тій чи іншій мірі співпрацюють зі страховиками і отже є підконтрольними ним. Такі дій по оцінці пошкоджених автомобілів свідчать про безвідповідальність самих страховиків.

 

 

  1. Кримінальний кодекс України. Науково – практичний коментар 2 –х томах / за заг. редакцією В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна та інш. – 5 –те вид., допов. –Х. : Право, 2013. Т.2 : Особлива частина, стр. 215-216.